1 Прожили три роки, і не було війни поміж Сирією та Ізраїлем.
2 Третього року Йосафат, цар Юдин, пішов до ізраїльського царя.
3 І сказав цар ізраїльський служникам своїм: Чи відаєте, що Рамот Ґілеадський – наш? А ми так довго мовчимо і не відбираємо його з руки царя Сирійського.
4 І сказав Йосафатові: Чи підеш ти зі мною супроти Рамота Ґілеадського? І сказав Йосафат царю ізраїльському: Як ти, так і я. Як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні.
5 І сказав Йосафат цареві ізраїльському: Запитай сьогодні, що скаже Господь.
6 І зібрав цар ізраїльський пророків майже чотириста чоловіків, і сказав їм: Чи йти мені війною на Рамот Ґілеадський, чи ні? Вони сказали: Йди, Господь віддасть його в руки царя.
7 І сказав Йосафат: Чи немає тут пророка Господнього, щоб нам запитати через нього у Господа?
8 І сказав цар ізраїльський Йосафатові: Є ще один чоловік, через якого можна запитати у Господа; але я не люблю його; бо він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе; Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат сказав: Не говори так, царю.
9 І покликав цар ізраїльський одного євнуха, і сказав: Приведи скоріше Міхея, сина Їмлиного.
10 Цар ізраїльський і Йосафат, цар Юдин, сиділи кожний на троні своїм, повбирані в царську одіж, на майдані перед брамою Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
11 І вчинив собі Седекія, син Кенаанин, залізні роги, і сказав: Так говорить Господь: Оцим будеш бити сиріян аж до винищення їх!
12 І всі пророки пророкували те саме, кажучи: Йди на Рамот Ґілеадський, матимеш успіх, Господь віддасть його в руку царя.
13 Посланець, котрий пішов кликати Міхея, говорив йому: Ось, думка тих пророків – однодушно звіщають цареві добро; Нехай же й твоє слово буде узгодженим зі словом кожного з них. І ти не скажи інакше.
14 І сказав Міхей: Живий Господь! Я скажу те, що скаже мені Господь.
15 І прийшов він до царя. Цар сказав йому: Міхею! Чи йти нам війною на Рамот Ґілеадський, чи ні? І сказав той йому: Іди, матимеш успіх, Господь подасть його в руку царя.
16 І сказав йому цар: І ще, і ще заклинаю тебе, щоб ти не говорив мені анічого, окрім правди в ймення Господа!
17 І сказав він: Я бачу всіх Ізраїльтян, розпорошених по горах, як овечок, у котрих немає пастуха. І сказав Господь: Немає в них володаря, нехай повертаються з миром кожне до свого дому.
18 І сказав цар ізраїльський Йосафатові: Чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?
19 І сказав Міхей: Вислухай слово Господнє: Я бачив Господа, який сидить на троні Своєму, і все військо небесне стояло при ньому, по праву і по ліву руку Його.
20 І сказав Господь: Хто зуміє нарадити Ахавові, щоб він пішов і загинув у Рамоті Ґілеадському? І один говорив так, а другий говорив інакше.
21 І вийшов один дух, став перед Господом, і сказав: Я зваблю його. І сказав йому Господь: Чим?
22 І відповів він: Я піду і стану брехливим духом в устах усіх його пророків. Господь сказав: Ти звабиш його і переможеш. Піди і вчини так.
23 І ось тепер, допустив Господь духа неправди в уста всіх цих пророків твоїх; Але Господь вирік про тебе лихе.
24 І підійшов Седекія, син Кенаанів, і вдарив Міхея по щоці, сказавши: Як, невже від мене відійшов Дух Господній, щоб говорити в тобі?
25 І сказав Міхей: Ось, ти побачиш це того дня, коли бігатимеш із одної кімнати в іншу, щоб сховатися.
26 І сказав цар ізраїльський: Візьміть Міхея, і одведіть його до Амона, старшини міста, та до Йоаша, царевого сина.
27 І скажіть: Так говорить цар: Киньте цього до в'язниці, і годуйте його скупим хлібом і скупою водою, аж доки я не повернуся з миром.
28 І сказав Міхей: Якщо повернешся з миром, то не Господь говорив через мене. І сказав: Послухай, увесь народе!
29 І пішов цар ізраїльський і Йосафат, цар Юдин, на Рамот Ґілеадський.
30 І сказав цар ізраїльський Йосафатові: Я перевдягнуся і піду на бій, а ти одягни мої царські шати. І переодягнувся цар ізраїльський, і став до бою.
31 Сирійський цар наказав старшинам колісниць, котрих у нього було тридцять два, сказавши: Не ставайте до бою з малим та з великим, а тільки з одним царем ізраїльським.
32 Старшини колісниць, забачивши Йосафата, були певні, що перед ними цар ізраїльський, і повернули до нього, щоб напасти на нього. І закричав Йосафат.
33 Старшини колісниць побачили, врешті, що то не ізраїльський цар, завернули від нього.
34 А один чоловік випадково натягнув тятиву лука і поранив ізраїльського царя крізь шво панцера. І сказав він своєму візникові: Заверни назад і вивези мене із війська, бо я дістав рану.
35 Але битва того дня посилилася, і цар стояв на колісниці супроти сиріян, а увечері помер, і кров із рани цідилася в колісницю.
36 А коли заходило сонце, оголосили у таборі: Кожний іди до свого міста, кожний до свого краю.
37 І помер цар, і привезли його в Самарію, і поховали царя в Самарії.
38 І обмили колісницю на ставку самарійському, і пси лизали кров його, і обмивали блудниці, за словом Господнім, котре він вирік.
39 Решта Ахавових діянь, усе, що він чинив, і дім із слонової кості, котрого він спорудив, і всі міста, котрі він збудував, описані в Літописі царів ізраїльських.
40 І спочив Ахав з батьками своїми, і зацарював Ахазія, син його, замість нього.
41 А Йосафат, син Аси, зацарював над Юдеєю четвертого року Ахава, царя ізраїльського.
42 Тридцять п'ять років було Йосафатові, коли зацарював, і двадцять п'ять літ царював у Єрусалимі. Ймення матері його – Азува, донька Шілхи.
43 Він ходив у всьому шляхом батька свого Аси, не сходив з нього, роблячи до вподоби очам Господнім. Тільки узвишшя лишилися не понищені; народ усе ще звершував пожертви і кадіння на узвишшях.
44 Йосафат уклав угоду про мир із царем ізраїльським.
45 Інші діяння Йосафатові і подвиги його, котрі він звершив, і як він воював, описані в Літописі царів Юдиних.
46 А рештки блудників, котрі залишилися за днів батька його Аси, він винищив у країні.
47 А в Едомі тоді не було царя, а був намісник царський.
48 Йосафат збудував кораблі на морі, щоб ходити до Офіру по золото; але вони не дійшли, бо розбилися при Ецйон-Ґевері.
49 Тоді сказав Ахазія, син Ахава, Йосафатові: Нехай мої служники підуть із твоїми служниками на кораблях. Але Йосафат не погодився.
50 І спочив Йосафат з батьками своїми і був похований з батьками своїми у місті Давида, батька свого. І зацарював Єгорам, син його.
51 Ахазія, син Ахавів, зацарював над Ізраїлем в Самарії сімнадцятого року Йосафата, царя Юдиного, і царював над Ізраїлем два роки.
52 І чинив він лихе перед очима Господа, і ходив шляхом батька свого, і шляхом матері своєї, і шляхом Єровоама, сина Неватового, котрий увів Ізраїля у гріх.