13 Зачувши це, Ілля закрив лице своє милоттю своєю та й вийшов і став біля входу до печери. І був до нього голос, і сказав йому: Чого ти тут, Ілля?
14 Він сказав: Я був ревним перед Господом, Богом Саваотом; тому що сини Ізраїлеві залишили заповіта Твого, зруйнували жертовники Твої, і пророків Твоїх убили мечем; залишився я один, але й мого життя шукають, щоб забрати його.
15 І сказав йому Господь: Піди назад своєю дорогою через пустелю до Дамаску; і коли прийдеш, то помасти Хазаїла на царя над Сирією.
16 А Єгу, Німшієвого сина, помасти на царя над Ізраїлем; А Єлисея, сина Шафатового з Авел-Мехоли, помасти на пророка замість себе.
17 Хто втече від меча Хазаїлового, того заб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того заб'є Єлисей.
18 А втім, Я залишив між Ізраїльтянами сім тисяч мужів: усі їхні коліна не схилялися перед Ваалом; і всіх цих уста не цілували його.
19 І пішов він звідти, і знайшов Єлисея, сина Шафатового, коли він орав. Дванадцять пар бичків було в нього, і сам він був при дванадцятій. Ілля, проходячи повз нього, кинув на нього милоть свою.