31 Сирійський цар наказав старшинам колісниць, котрих у нього було тридцять два, сказавши: Не ставайте до бою з малим та з великим, а тільки з одним царем ізраїльським.
32 Старшини колісниць, забачивши Йосафата, були певні, що перед ними цар ізраїльський, і повернули до нього, щоб напасти на нього. І закричав Йосафат.
33 Старшини колісниць побачили, врешті, що то не ізраїльський цар, завернули від нього.
34 А один чоловік випадково натягнув тятиву лука і поранив ізраїльського царя крізь шво панцера. І сказав він своєму візникові: Заверни назад і вивези мене із війська, бо я дістав рану.
35 Але битва того дня посилилася, і цар стояв на колісниці супроти сиріян, а увечері помер, і кров із рани цідилася в колісницю.
36 А коли заходило сонце, оголосили у таборі: Кожний іди до свого міста, кожний до свого краю.
37 І помер цар, і привезли його в Самарію, і поховали царя в Самарії.