22 І сказала друга жінка: Ні, мій син живий, а твій син мертвий. А та говорила їй: Ні, твій син мертвий, а мій живий. І говорили вони отак перед царем.
23 І сказав цар: Ця говорить: мій син живий, а твій син мертвий; а та говорить: Ні, твій син мертвий, а мій син живий.
24 І сказав цар: Подайте мені меча. І принесли меча до царя.
25 І сказав цар: Розітніть живе дитя навпіл, і віддайте половину одній, а половину другій.
26 І відповідала та жінка, котрої син був живий, цареві, бо розхвилювалися всі нутрощі її од жалю за сина свого: О, володарю мій! Віддайте їй це дитя живим, і не вбивайте його. А друга говорила: Нехай же не буде ні мені, ані тобі, розтинайте!
27 І відповідав цар, і сказав: Віддайте оцій першій живе дитя, і не умертвляйте його; вона його матір.