11 І не могли священики стояти на служінні з причини хмарини; тому що Слава Господня виповнила храм Господній.
12 Тоді повідав Соломон: Господь сказав, що воля Його – жити в імлі.
13 Я спорудив храм для житла Тобі, місце, щоб замешкати Тобі навіки.
14 І обернувся цар обличчям своїм, і благословив усе зібрання Ізраїльтян; все зібрання Ізраїльтян стояло.
15 І сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїля, котрий сказав Своїми устами Давидові, батькові моєму, і нині виконав рукою Своєю! Він говорив:
16 Із того дня, як Я вивів народ Мій, Ізраїля, з Єгипту, Я не вибрав міста в жодному коліні Ізраїлевому, щоб споруджений був дім, в котрому перебувало б ймення Моє; і вибрав Давида, щоб йому бути над народом Моїм Ізраїлем.
17 У Давида, батька мого, було на серці спорудити храм йменню Господа, Бога Ізраїля;