5 У дні, коли в Юдеї правив цар Ірод, був собі священик на ймення Захарія. Він належав до денної черги Авія. Дружину Захарієву звали Єлизаветою, і була вона з прямих нащадків Ааронових.
6 Обоє вони були праведні перед Богом, неухильно дотримувалися всіх Божих заповідей і настанов.
7 Але вони не мали дітей, оскільки Єлизавета була неплідна, та й були вони вже старі.
8-9 Якось, коли була черга Авієвого роду і Захарія саме правив службу Божу, випало йому за жеребом (так водилося серед священиків) іти до Храму Господнього й покадити там.
10 Дуже багато людей зібралося біля стін Храму молитися, коли Захарія почав кадити.
11 І от праворуч від кадильного вівтаря з’явився йому Ангел Господній.
12 Побачивши Ангела, Захарія стривожився і дуже перелякався.