1 Якось Ісус молився у віддаленому місці, та коли Він закінчив, один із учнів сказав Йому: «Господи, навчи нас молитися. Адже й Іоан навчав цього своїх учнів».
2 Тоді Ісус відповів: «Коли молитеся, кажіть так:„Отче наш [Небесний],хай святиться ім’я Твоє.Нехай прийде Царство Твоє.[Нехай буде воля Твоя,як на Землі, так і на Небі.]
3 Дай нам наш хліб щоденний.
4 Прости гріхи наші, як ми прощаємо тим,хто завинив перед нами.І не введи нас у спокусу,[а спаси від лукавого]”».
5 По тому Ісус додав: «Уявіть собі, що ви маєте друга й приходите до нього опівночі з проханням: „Друже, позич мені три хлібини.
6 До мене щойно прийшов один із друзів. Він з дороги, а я не маю чим пригостити його”.
7 І уявіть, що ваш друг відповідає вам з-за дверей: „Відчепися! Двері замкнуті. Мої діти і я вже в ліжку. Не вставати ж мені тепер, аби щось там тобі дати!”
8 Істинно кажу вам: хоч він і не підведеться, щоб дати вам хліб заради вашої дружби, але встане й дасть те, що ви просите, якщо будете наполегливі.
9 То ж кажу вам: просіть, і Бог дасть вам, шукайте і знайдете, стукайте і вам відчинять.
10 Бо кожен, хто просить — отримає; хто шукає — знайде, а двері завжди відчиняться тим, хто стукає.
11 Чи є такий батько, який дасть сину гадюку, коли той проситиме риби?
12 Якщо ж син яйце проситиме, то чи дасть йому батько скорпіона? Ніколи!
13 Отже, коли ви, лихі й недобрі люди, знаєте, як зробити добрий дарунок дітям своїм, то наскільки ж вірніше те, що Отець Небесний обдарує Духом Святим усіх, хто просить!»
14 Одного разу Ісус вигнав нечистого духа з чоловіка, який був німим. Сталося так, що коли нечистий вийшов із німого, той почав говорити. Натовп навколо був вражений.
15 Але деякі з натовпу казали: «Він виганяє нечистих не інакше, як владою Вельзевула, володаря демонів!»
16 Деякі інші, бажаючи випробувати Його, попросили здійснити їм диво, як знамення від Господа.
17 Знаючи їхні думки, Ісус мовив: «Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине. І розвалиться та родина, що поділена сама проти себе.
18 Якщо сатана воюватиме супроти самого себе (як ви кажете), як тоді встоїть його царство? Я питаю про це тому, що ви кажете, ніби Я виганяю нечистих владою Вельзевула.
19 А якщо Я виганяю нечистих силою Вельзевула, то чиєю владою виганяють їх ваші послідовники? Тому вони й будуть суддями вашими!
20 З іншого боку, якщо Я виганяю нечистих Божою силою, то це є доказом того, що Царство Боже вже прийшло до вас.
21 Коли дужий і добре озброєний чоловік стереже свій маєток, тоді майно його в безпеці.
22 Та якщо раптом хтось дужчий нападе й переможе, то забере собі зброю й обладунки, на які господар розраховував, щоб захистити себе, і зробить з ними все, що йому забажається.
23 Хто не зі Мною, той проти Мене, хто не допомагає Мені збирати, той розкидає».
24 «Коли нечистий дух виходить із людини, він блукає пустелями, шукаючи спочинку. І не знайшовши, говорить: „Я повернуся до своєї домівки, що полишив”.
25 Отже, він повертається і знаходить місце своє виметеним і прибраним.
26 Тоді він іде й приводить сімох інших духів, іще гірших за себе. Вони всі заходять і живуть там, тож тій людині стає ще гірше, ніж було спершу».
27 І от коли Він усе це говорив, одна жінка з натовпу раптом вигукнула Йому: «Блаженне черево, що народило Тебе, і груди, що годували Тебе!»
28 Та Він відповів: «Ліпше сказати: блаженний той, хто слухає Слово Боже й дотримується його!»
29 Оскільки натовп зростав, Ісус почав говорити: «Тільке лихе та невірне покоління шукає знамення, та ніякого знамення не буде здійсненно, аби їм щось довести, крім знамення пророка Йони.
30 Бо так само, як Йона був знаменням для ниневитян, так і Син Людський буде знаменням для цього покоління.
31 В Судний День цариця Півдня стане проти людей цього покоління й засудить їх, бо вона сама прийшла здалеку, щоб послухати мудрості Соломонової. А тут є Хтось величніший ніж Соломон.
32 Люди Ниневії стануть на Суді проти цього покоління й засудять його, бо вони розкаялися у відповідь на проповіді Йони. А тут же є Хтось величніший ніж Йона».
33 «Ніхто не ставить запаленний світильник у таємному місці або під перевернуту посудину. Навпаки, його ставлять на підставку, щоб кожен, хто зайде в приміщення, бачив світло.
34 Око — єдине джерело світла для тіла. Отже, якщо ви бачите людину, та бажаєте допомогти їй, то й усе тіло ваше буде наповнене світлом. Але якщо ви дивитеся на людину егоїстично, то й усе тіло ваше буде в темряві.
35 Тож стережіться, щоб світло в вас не перетворилося на темряву!
36 Якщо ж усе тіло ваше сповнене світла, і не має темних закутків, то буде так, ніби світильник осяяв вас своїм промінням».
37 Коли Ісус замовк, один з фарисеїв запросив Його пообідати разом. Ісус увійшов до його оселі й зайняв місце за столом.
38 Фарисей побачив, що Ісус не омив руки перед їжею, й здивувався.
39 Та Господь сказав йому: «Ви, фарисеї, миєте чаші й тарілки ззовні, але зсередини ви повні жадоби й лиха.
40 Нерозумні! Чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє?
41 Намагайтеся очистити себе зсередини. Не обминайте бідних, та буде вам повне очищення.
42 Та горе вам, фарисеї, бо віддаєте десятину з рути, м’яти і всяких інших садових рослин, але оминаєте Закон і любов до Бога. Але ж саме Закон і любов до Господа повинні бути головними. Слід виконувати головніше, не забуваючи й про інше.
43 Горе вам, фарисеї, бо любите ви займати найпочесніші місця в синагогах, любите, щоб вас шанобливо вітали на базарах.
44 Горе вам, бо ви, як непомічені могили — люди зверху ходять по них і не знають цього».
45 Вислухавши всі ці слова, один із законників озвався: «Вчителю, кажучи це, Ти й нас ображаєш».
46 Ісус відповів: «Горе й вам, законники, бо ви встановлюєте суворі правила, котрих важко дотримуватися, та звалюєте на людей цей непосильний тягар, а самі й пальцем не поворухнете, щоб полегшити ту ношу.
47 Горе вам, бо ви будуєте могили пророкам, але це ж ваші пращури вбили їх.
48 Тож ви засвідчуєте свою згоду з діями ваших предків, бо вони вбивали, а ви будуєте могили.
49 Щодо цього, то мудрість Божа також твердила: „Я пошлю до них пророків і апостолів, і декого з них люди вб’ють, а інших переслідуватимуть”.
50-51 Тож цей рід заплатить за кров усіх пророків, пролиту з часів створення світу — від крові Авеля до крові Захарії, вбитого між вівтарем та Храмом Божим. Так, кажу вам: цьому родові доведеться заплатити за все.
52 Горе вам, законники, бо ви забрали від людей ключ до знання Бога. Ви самі не входите і перешкоджаєте іншим — тим, хто прагне».
53 Коли Ісус виходив звідти, книжники і фарисеї були вороже налаштовані до Нього і тиснули на Ісуса різноманітними запитаннями.
54 Вони чекали, щоб зловити Його на слові.