1 Якось Ісус молився у віддаленому місці, та коли Він закінчив, один із учнів сказав Йому: «Господи, навчи нас молитися. Адже й Іоан навчав цього своїх учнів».
2 Тоді Ісус відповів: «Коли молитеся, кажіть так:„Отче наш [Небесний],хай святиться ім’я Твоє.Нехай прийде Царство Твоє.[Нехай буде воля Твоя,як на Землі, так і на Небі.]
3 Дай нам наш хліб щоденний.
4 Прости гріхи наші, як ми прощаємо тим,хто завинив перед нами.І не введи нас у спокусу,[а спаси від лукавого]”».
5 По тому Ісус додав: «Уявіть собі, що ви маєте друга й приходите до нього опівночі з проханням: „Друже, позич мені три хлібини.
6 До мене щойно прийшов один із друзів. Він з дороги, а я не маю чим пригостити його”.
7 І уявіть, що ваш друг відповідає вам з-за дверей: „Відчепися! Двері замкнуті. Мої діти і я вже в ліжку. Не вставати ж мені тепер, аби щось там тобі дати!”