7 Через це я й не наважився сам прийти до Тебе, але лише накажи, й слуга мій одужає.
8 Я знаю це, бо я сам людина підвладна, та маю солдатів, підвладних мені. Коли я кажу одному з них: „Йди геть!” — то він іде. Кажу іншому: „Йди сюди!” — і він приходить. Скажу слузі своєму: „Зроби це!” — і він виконує».
9 Почувши ці слова, Ісус був дуже враженний. Він обвернувся до натовпу, який слідував за Ним, й сказав: «Кажу Я вам, такої великої віри Я не зустрічав навіть у людей Ізраїлю».
10 І коли ті, кого було послано, повернулися до оселі сотника, то побачили, що слуга цілком одужав.
11 Невдовзі по тому Ісус прийшов до міста Наїна. З Ним мандрували Його учні й великий натовп.
12 Коли Він підійшов до міських воріт, звідти виносили мертвого. То був єдиний син у матері, ще й вдови. Чимало мешканців міста йшло за нею.
13 І побачивши її, Господь наповнився співчуттям до неї і сказав: «Не плач».