1 І пішовши звідти, Ісус прийшов до країни юдейської та землі по той бік Йордану. І знову натовп зібрався навколо Нього, тож навчав Він людей за звичаєм Своїм.
2 Підійшли до Ісуса кілька фарисеїв і, випробовуючи, запитали Його: «Чи дозволено чоловікові розлучитися з дружиною своєю?»
3 Ісус відповів: «Що вам Мойсей заповідав?»
4 Вони кажуть: «Мойсей заповів, що чоловік може розлучитися з жінкою, давши їй розвідного листа».
5 Ісус на те відповів: «Мойсей дозволив вам розлучатися з жінкою через упертість сердець ваших.
6 Від самого початку створення світу, Господь „створив людей чоловіком і жінкою”.
7 Ось чому „чоловік покине своїх батька та матір і з’єднається з дружиною своєю.
8 І стануть вони єдиною людиною”, і більше не буде їх двоє, а буде одна плоть.
9 Отож ніхто не роз’єднає тих, кого Бог з’єднав разом».
10 Коли вони були в домі, учні знову запитали Його про це.
11 І Він сказав їм: «Хто розлучається зі своєю дружиною й одружується з іншою жінкою, той грішить і чинить перелюб.
12 І якщо жінка розлучається з чоловіком своїм і бере шлюб з іншим, також й сама чинить перелюб».
13 Люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Але учні Його почали дорікати їм.
14 Коли Ісус побачив це, то розгнівався й сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони.
15 Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде».
16 Ісус пригорнув дітей, поклав на них руки і благословив їх.
17 Коли Ісус вирушив у путь, до Нього підбіг один чоловік і, упавши на коліна, запитав: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?»
18 На те Ісус йому сказав: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога.
19 Тобі відомі заповіді: „Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не бреши, не чини кривди, шануй батька й матір своїх”».
20 Той відповів: «З юності я дотримуюся цих заповідей».
21 Ісус подивився на чоловікаі, сповнений любові до нього, сказав: «Одного тобі бракує: піди й продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І тоді матимеш ти багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною».
22 Той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий.
23 Ісус подивився на Своїх учнів й мовив до них: «Тяжко буде багатому ввійти в Царство Боже!»
24 Учні були здивовані Його словами, та Ісус повторив: «Діти мої, як важко ввійти в Царство Боже!
25 Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже».
26 Учні були ще дужче вражені і казали один одному: «То хто ж тоді може бути спасенний?»
27 Подивившись на них, Ісус відповів: «Це неможливо для людей, але не для Бога, бо для Нього немає нічого неможливого».
28 Тоді Петро промовив до Ісуса: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!»
29-30 Тоді Ісус сказав: «Істинно кажу вам: кожний, хто залишив хату свою, братів, сестер, матір, батька, дітей або господарство своє заради імені Мого та Євангелія, ще в цьому житті одержить у сто разів більше помешкань, братів, сестер, матерів, дітей і ланів, так само, як і переслідувань, а також — нагороду вічного життя в прийдешні часи.
31 Багато з тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні — першими».
32 Сталося це по дорозі до Єрусалиму. Ісус ішов попереду. Його учні були збентежені, а ті, котрі йшли позаду, відчували страх. Знову Ісус відкликав дванадцятьох і почав розповідати їм про те, що має статися з Ним в Єрусалимі:
33-34 «Ми йдемо до Єрусалиму. Там Сина Людського буде віддано до рук головних священиків та книжників. Вони засудять Його на смерть і віддадуть поганам. Ті збиткуватимуться з Нього, плюватимуть на Нього й битимуть Його батогами, а потім вб’ють. Але через три дні Він воскресне з мертвих».
35 Яків та Іоан, сини Зеведеєві, підійшли до Ісуса й кажуть: «Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив для нас те, про що ми попросим Тебе».
36 Ісус запитав їх: «Що ж ви бажаєте, щоб Я зробив для вас?»
37 А вони кажуть: «Дозволь нам розділити з Тобою велику Славу Твою: дозволь одному з нас сидіти по праву руку від Тебе, а другому — по ліву».
38 Ісус відповів: «Ви не знаєте, про що просите! Чи зможете ви випити чашу страждань, яку Я випити маю, і прийняти таке хрещення, яке Я приймаю?»
39-40 Вони відповіли: «Так, ми зможемо». Тоді Ісус сказав їм: «Істинно кажу вам, ви вип’єте з чаші, яку Я питиму, і приймете таке хрещення, яке Я приймаю, але кому сидіти від Мене праворуч чи ліворуч — те не Мені вирішувати. Господь приготував ці місця для обранців Своїх».
41 Почувши це, інші десять учнів розгнівалися на Якова та Іоана.
42 Тоді Ісус покликав їх до Себе і сказав: «Ви знаєте, що погани обирають правителів, які люблять показувати владу свою над людьми, а їхні намісники гноблять народ.
43-44 Але ж не так має бути між вами:хто хоче бути великим, хай стане слугою для вас;хто хоче стати першим серед вас,хай буде рабом для всіх.
45 Бо навіть Син Людський прийшов не для того,щоб Йому служили,а щоб Самому служити іншимй віддати життя Своє як викуп за багатьох».
46 Опісля прийшли вони до Єрихона, а коли Ісус виходив з того міста в супроводі Своїх учнів та великого натовпу, при дорозі сидів сліпий жебрак Вартимей, син Тимеїв.
47 Почувши, що Ісус із Назарета проходить повз, він загукав: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
48 Багато людей почали докоряти йому, щоб він замовк. Але він гукав ще голосніше: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
49 Тоді Ісус зупинився й сказав: «Підведіть його до Мене!» Люди покликали сліпого, кажучи: «Радій! Підведися, бо Ісус кличе тебе».
50 Сліпий, скинувши верхню одежину, швидко підвівся й підійшов до Ісуса.
51 Христос запитав його: «Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Жебрак сказав: «Учителю, я знову хочу бачити».
52 Тоді Він промовив: «Іди! Твоя віра врятувала тебе». І тієї ж миті жебрак прозрів і подався вслід за Ісусом по дорозі.