32 І книжник погодився: «Добре сказано, Вчителю. Ти маєш слушність, кажучи: Господь Всевишній — єдиний Бог, і немає іншого, крім Нього.
33 Кожен мусить любити Його всім серцем, усім розумінням і силою своєю, а також любити ближнього свого, як себе самого, — усе те є багато важливішим за всі підношення й пожертви».
34 Почувши таку мудру відповідь, Ісус сказав книжникові: «Ти недалекий від Царства Божого». І відтоді ніхто не наважувався Ісуса про щось питати.
35 Навчаючи у Храмі, Ісус говорив: «Чому книжники стверджують, що Христос — Син Давидів?
36 Адже сам Давид, якого надихнув Дух Святий, казав:„Господь Бог мовив до Господа мого:„Сядь по праву руку від Мене,доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх””. Псалми 110:1
37 Тобто сам Давид називав Христа „Господом” своїм. То як же Він може бути Сином Давидовим?»Та величезний натовп слухав Ісуса з задоволенням.
38-39 Ісус продовжував навчати народ, кажучи: «Стережіться книжників: вони люблять походжати в довгому вбранні, виглядаючи важливо. Вони полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб у них були найповажніші місця в синагогах і найпочесніші місця на бенкетах.