35 Навчаючи у Храмі, Ісус говорив: «Чому книжники стверджують, що Христос — Син Давидів?
36 Адже сам Давид, якого надихнув Дух Святий, казав:„Господь Бог мовив до Господа мого:„Сядь по праву руку від Мене,доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх””. Псалми 110:1
37 Тобто сам Давид називав Христа „Господом” своїм. То як же Він може бути Сином Давидовим?»Та величезний натовп слухав Ісуса з задоволенням.
38-39 Ісус продовжував навчати народ, кажучи: «Стережіться книжників: вони люблять походжати в довгому вбранні, виглядаючи важливо. Вони полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб у них були найповажніші місця в синагогах і найпочесніші місця на бенкетах.
40 А самі вони оббирають вдів і виживають їх із їхніх осель, а потім моляться довго напоказ, щоб виглядати щирими. Господь покарає їх найтяжче».
41 Ісус сів біля жертовної скриньки у Храмі й почав стежити, як люди кладуть гроші до скарбнички. Й чимало багатіїв залишали там значні суми.
42 Аж ось підійшла бідна вдова й поклала дві дрібні мідні монети.