6 Там сиділи деякі книжники, які бачили, що Ісус зробив, та почали говорити поміж собою:
7 «Як Він може казати таке? Він зневажає Всевишнього! Ніхто не може прощати гріхи, крім Самого Бога!»
8 Ісус одразу взнав, що вони думали про себе і сказав їм: «Чому ви так думаєте?
9 Що легше: сказати паралізованому: „Твої гріхи прощені” чи „Вставай, візьми свої ноші і йди?”
10 Але Я доведу, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого:
11 «Кажу тобі: вставай, бери постіль свою і йди додому».
12 Тієї ж миті паралізований встав, забрав свої ноші, і на очах у всіх пішов собі. Всі були приголомшені, та, славивши Бога, казали: «Ми ніколи не бачили нічого подібного».