28 Земля сама творить зерно: спершу стеблину, потім суцвіття, і нарешті — повен колос.
29 Коли збіжжя визріває, чоловік негайно береться за серп, бо настали жнива».
30 Ісус мовив: «З чим порівняти Царство Боже? Яку притчу Мені розповісти?
31 Царство Боже подібне до гірчичного зернятка. Воно є найменшою зерниною, яку у землю висівають.
32 Та коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини з такими розлогими гілками, що навіть птахи можуть гніздитися в її затінку».
33 Багатьма притчами на зразок цієї Ісус доносив Слово до людей — стільки, скільки могли вони зрозуміти.
34 Ісус завжди говорив притчами до людей, але тільки тоді, коли учні Його зоставалися самі, Він усе їм пояснював.