24 І розповів Ісус їм іншу притчу: «Царство Боже подібне до людини, яка посіяла добре зерно на своєму полі.
25 Та коли всі спали, прийшов ворог, посіяв бур’ян серед пшениці та й пішов собі.
26 Коли посіяне виросло й викинуло колосся, бур’ян також виріс.
27 Слуги господаря прийшли до нього й питають: „Пане, ти посіяв добре зерно. То чому ж бур’ян виріс серед поля?”
28 Тоді він їм відповів: „Це ворог зробив”. Слуги кажуть йому: „Може, ми підемо й виполемо бур’ян?”
29 „Ні, — відповідає хазяїн, — бо ви при тому вирвете і пшеницю.
30 Нехай ростуть разом аж до жнив”. Тоді я скажу женцям: „Збирайте спершу бур’ян та зв’язуйте його в снопи, щоб спалити, а пшеницю складайте до клуні”».