1 Коли Ісус побачив натовп, то зійшов на гору.
2 Сівши на землю, Він почав навчати людей, та учні теж оточили Його:
3 «Благословенні вбогі духом,бо Царство Боже належить їм.
4 Благословенні засмучені,бо Бог утішить їх.
5 Благословенні смиренні,бо вони успадкують землю, обіцяну Господом.
6 Благословенні голодні та спраглі до праведності,бо Бог задовольнить їхню потребу.
7 Благословенні милосердні,бо вони зазнають милосердя від Бога.
8 Благословенні чисті серцем,бо вони побачать Бога.
9 Благословенні миротворці,бо вони будуть названі дітьми Божими.
10 Благословенні переслідувані за праведність,бо їм належить Царство Небесне.
11 Благословенні ви, коли вас скривджують і переслідують і облудно зводять наклепи на вас тому, що ви Мої послідовники.
12 Радійте й веселіться, бо на вас чекає велика нагорода на Небесах! Так люди переслідували і всіх пророків, які жили до вас».
13 «Ви — сіль землі, але коли сіль стає прісною і втрачає свій смак, як її знову солоною зробити? Вона стає ні на що непридатною. Хіба що викинути її геть, щоб топтали люди.
14 Ви — світло світу. Неможливо сховати міста, що стоїть на вершині гори.
15 Ніхто не ставить запаленний світильник під перевернуту посудину, а на поставець, і він тоді світить усім у хаті.
16 Нехай світло ваше сяє людям, щоб вони бачили ваші добрі вчинки і прославляли Отця свого Небесного».
17 «Не думайте, що Я прийшов знищити вчення Закону Мойсея чи пророків. Я прийшов не знищити його, але виконати.
18 Істинно кажу вам, що скільки існуватимуть небо і земля, жодна рисочка хоч однієї з літер Закону не зникне, аж доки не здійсниться все.
19 Якщо хтось порушить хоча б одну з найменших заповідей і навчить людей цього, той стане найменшим у Царстві Божому. Якщо ж він підкориться й виконуватиме заповіді та вчитиме інших чинити так само, то стане великим у Царстві Небесному.
20 Кажу вам так, бо якщо ви не переважите законників та фарисеїв у виконанні того, чого вимагає Бог, то не ввійти вам до Царства Небесного».
21 «Ви чули, що сказано було нашим предкам: „Не вбивай”. Той, хто вб’є, відповість за це перед судом.
22 Але кажу Я вам: якщо хтось гнівається на ближнього свого — відповість перед судом. Якщо ж хто образить ближнього свого — відповість перед Верховним судом. А якщо хто скаже: „Ти дурень” — буде горіти в пекельному вогні.
23-24 Якщо ти несеш дар до вівтаря і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе, залиш дар свій. Перш піди примирися з братом, а тоді повернися й поклади на вівтар дарунок свій.
25 Примирися зі своїм недругом, доки ти з ним ідеш до суду, інакше він віддасть тебе до рук судді, а той — сторожі, щоб кинути тебе до в’язниці.
26 Істинно кажу: не вийти тобі звідти, доки не сплатиш усе, що заборгував до останнього грошу».
27 «Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”.
28 Та кажу Я вам, що кожен, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці.
29 Якщо праве око примушує тебе на гріх, вирви його та кинь геть, бо ліпше позбутися однієї частини тіла, ніж усе тіло кинути до пекла.
30 І якщо правиця веде тебе до гріха, одрубай її та кинь геть, бо ліпше позбутися однієї частини тіла, ніж усе тіло загубити у пеклі».
31 «І сказано: „Той, хто бере розлучення з жінкою своєю, має дати їй розводного листа”.
32 Та кажу Я вам, що існує тільки єдина підстава для чоловіка розлучитися зі своєю дружиною: через її розпусту. Той, хто одружується з тією розлученою, сам грішить перелюбом».
33 «Ви чули також, що було наказано нашим предкам: «Не порушуй клятву, а дотримуйся клятви, даної Господу.
34 Та кажу Я вам: не кляніться взагалі: ні Небом, бо це — престол Божий,
35 ні Землею, бо це — підніжжя стіп Божих. Також, не кляніться ні Єрусалимом, бо це — місто великого Царя,
36 ні головою своєю, бо не зможете ви зробити жодної волосини ні білою, ані чорною.
37 Якщо ви хочете сказати: „Так” — то й кажіть: „Так”. Якщо ж: „Ні” — то й кажіть: „Ні”. Все, що поза цим — від лукавого».
38 «Ви чули, що сказано: «Око за око, зуб за зуб».
39 Та кажу Я вам: „Не чиніть опір злому чоловікові”. Якщо хтось вдарить вас по правій щоці, то підставте йому і ліву.
40 Якщо хто схоче судитися з вами й забере вашу сорочку, то віддайте йому й плащ.
41 Якщо римський солдат примушуватиме вас пройти з ним один кілометр, йдіть з ним два.
42 Коли хтось у вас просить, то дайте йому, а хто хоче позичити, не відмовляйте».
43 «Ви чули, що сказано: „Люби ближнього свого і ненавидь ворога”.
44-45 Та кажу Я вам: „Любіть ворогів своїх, моліться за тих, хто переслідує вас, щоб ви могли стати дітьми вашого Отця Небесного. Він примушує сонце сходити для злих і добрих й посилає дощ на праведних і неправедних.
46 Бо якщо ви любите лише тих, хто любить вас, то яку винагороду ви матимете? Чи не так чинять збирачі податків?
47 Якщо ви вітаєте лише братів своїх, то що особливого в цьому? Чи не так чинять погани?
48 Тому будьте досконалими, такими, як Отець ваш Небесний”».