1 «Царство Боже подібне до господаря, який рано-вранці вийшов, щоб найняти робітників на свій виноградник.
2 Домовившись про платню (по динару за день), він відіслав робітників до виноградника.
3 Годині о дев’ятій ранку господар вийшов з дому і, проходячи повз ринок, помітив кількох чоловіків, які стояли без діла.
4 Хазяїн сказав їм: „Ви також ідіть працювати до мого виноградника, і платня буде по справедливості”.
5 І ті пішли. Він ще й ще раз виходив з дому — десь опівдні, а потім о третій годині дня, — і робив так само.
6 О п’ятій пополудні господар знову вийшов і пішов туди. Побачивши кількох чоловіків, спитав їх: „Чому ви стоїте тут цілий день без діла?”
7 Вони йому відповіли: „Бо ніхто нас не найняв”. Він їм каже: „Ви також ідіть працювати до мого виноградника”.
8 Ввечері господар мовив до свого управителя: „Поклич робітників і заплати їм, спочатку останнім і так до перших”.
9 Отже, всі найняті о п’ятій прийшли і одержали по динару.
10 Коли ж перші підійшли, то думали, що одержать більше, але теж одержали по динару кожний.
11-12 Одержавши платню, вони почали дорікати, кажучи: „Ці останні працювали лише годину, а ти зрівняв їх з нами. Ми ж працювали весь день і весь день зносили втому і спеку”.
13 І відповів одному з них власник виноградника: „Друже, я не ображаю тебе. Хіба ти не погодився працювати за один динар?
14 Візьми своє і йди додому. Я ж хочу дати цьому останньому стільки, скільки й тобі.
15 Чи я не можу робити так, як вважаю за потрібне, з тим, що належить мені? Може, ти заздриш, що я щедрий?”
16 Отак і в Царстві Небесному — останні будуть першими, а перші — останніми».
17 Дорогою до Єрусалиму Ісус покликав Своїх учнів і наодинці мовив до них:
18 «Ми йдемо до Єрусалиму. Там Сина Людського буде віддано до рук головних священиків та книжників. Вони засудять Його на смерть
19 і віддадуть поганам. Ті збиткуватимуться з Нього, битимуть Його батогами, а потім розіпнуть на хресті, але на третій день Він воскресне з мертвих».
20 Мати братів Зеведеєвих підійшла до Ісуса зі своїми синами. Вона вклонилась Йому і звернулася з проханням.
21 Та Христос спитав: «Чого ти бажаєш?» А та відповіла: «Обіцяй мені, що мої два сини сядуть поруч з Тобою у Царстві Твоєму: один по праву руку від Тебе, а другий — по ліву».
22 Тоді Ісус сказав: «Ви не розумієте, про що просите! Чи зможете ви випити чашу страждань, яку Я випити маю?» Вони відповіли: «Так, ми зможемо».
23 Тоді Ісус сказав її синам: «Істинно кажу вам, ви вип’єте з чаші, яку Я питиму, але кому сидіти від Мене праворуч чи ліворуч — те не Мені вирішувати. Ці місця приготовані для тих, кого назве Отець Мій».
24 Почувши це, інші десять учнів розгнівалися на двох братів.
25 Тоді Ісус покликав їх до Себе і сказав: «Ви знаєте, що погани обирають правителів, які люблять показувати владу свою над людьми, а їхні намісники гноблять народ.
26-27 Але ж не так має бути між вами: хто хоче бути великим хай стане слугою для вас; хто хоче стати першим серед вас, хай буде рабом для всіх.
28 Так само і Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб Самому служити іншим й віддати життя Своє як викуп за багатьох».
29 Коли Ісус, в супроводі Своїх учнів, йшов з Єрихона, великий натовп слідував за ними.
30 Край дороги сиділи два сліпці, і почувши, що Ісус проходить повз них, загукали: «Господи, Сину Давидів, змилуйся над нами!»
31 Люди почали докоряти їм, щоб ті замовкли, але вони гукали ще голосніше: «Господи, Сину Давидів, змилуйся над нами!»
32 Тоді Ісус зупинився й мовив до них: «Що ви хочете, щоб Я зробив для вас?»
33 І ті відповіли: «Господи, ми хочемо знову бачити».
34 Ісус змилувався і торкнувся їхніх очей. Тієї ж миті вони прозріли й пішли за Ним.