34-35 Ісус про все говорив притчами до людей. Не було нічого, про що б Він мовив, не використовуючи притчі, щоб могло збутися сказане устами пророка:«Я говоритиму притчами і відкрию таємне,що було приховане із дня створення світу». Псалми 78:2
36 Тоді Ісус відпустив натовп і пішов додому. Підійшли учні до Нього й попросили: «Поясни нам притчу про бур’ян у полі».
37 І промовив Він у відповідь: «Той, хто сіє добре зерно, — то Син Людський.
38 Поле — то світ. Добре зерно — то сини Царства Божого. Бур’ян — то сини лукавого.
39 Ворог, що посіяв його — диявол. Жнива — то кінець світу. Женці — то Ангели.
40 Отже, як збирають бур’ян і спалюють його у вогні, так буде і при кінці світу.
41-42 Син Людський пошле Своїх Ангелів, і вони зберуть з Його Царства всіх, хто примушує людей грішити, й тих, хто чинить зло, і повкидають їх до вогняної печі, і буде чутне там волання людське і скрегіт зубів від болю.