4 Коли він розкидав зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його.
5 Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко,
6 та коли зійшло сонце, то обпекло паростки, і вони засохли, бо не мали глибокого коріння.
7 Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки.
8 Ще інше зерно впало на добру землю й проросло, і вродило у сто, шістдесят, та тридцятеро разів більше від посіяного.
9 Той, хто має вуха, нехай почує!»
10 Ісусові учні підійшли до Нього й запитали: «Чому Ти притчами розмовляєш з людьми?»