21 Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
22 Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
23 Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
24 Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
25 Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
26 За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
27 Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.