Приповiстi 12 UKRK

1 Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.

2 Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.

3 Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.

4 Жена честивая - вінець чоловікові, ледача ж - мов та гниль у костях його.

5 Думки у праведних - про те, що правда, а задуми безбожних - зрада.

6 Безбожних слова - укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних - щоб рятувати їх.

7 Доторкнись, нещастє безбожних - а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.

8 О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.

9 Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.

10 Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.

11 Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.

12 Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо.

13 Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.

14 Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його - нагорода йому.

15 Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.

16 Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.

17 Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого - омана.

18 Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий - загоює.

19 Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний - на хвилину.

20 Омана - в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує.

21 Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно.

22 Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден.

23 Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту.

24 Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою.

25 Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє.

26 Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї.

27 Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну.

28 На дорозї правди - життє, й нема на її стежцї смертї.

глави

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31