21 Хто дурня зродив - то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
22 Веселе серце - як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
23 Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
24 В розумного мудрість - перед очима, дурного ж очі - на концї землї її вбачають.
25 Безумний син - отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
26 Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити* старшину за суд справедливий.
27 Розумний - хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.