5 Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
6 Вінець людей старих - сини синів, унуки, а слава дїтей - родичі їх.
7 Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
8 Гостинець - се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
9 Хто провину покриває - любови шукає, хто ж про неї все згадує - друга відвертає.
10 Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
11 Хто бурить - у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.