7 Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
8 Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий - находить добро.
9 Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав - погибне.
10 Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї - старшованнє над князями.
11 Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його - вирозумілість на проступки.
12 Царський гнїв - як би рик лева, а його ласкавість - мов роса на зелень.
13 Дурний син - гризота отцеві, а сварлива жінка - мов вода крізь кришу текуча.