30 Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
31 Дивлюсь - терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожа розвалилась.
32 Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
33 Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго - згорнувши руки, полежиш, -
34 Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя - мов чоловік оружний.