7 Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке - солодке.
8 Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
9 Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
10 Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
11 Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
12 Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
13 Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!