11 Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
12 Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
13 І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
14 Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
15 Лоза й огроза - вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
16 Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
17 Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.