14 Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
15 Лоза й огроза - вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
16 Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
17 Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
18 Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
19 Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
20 Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? - на дурного більш надїї анїж на його.