17 Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
18 Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
19 Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
20 Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? - на дурного більш надїї анїж на його.
21 Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
22 Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
23 Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.