9 Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, - не має спокою.
10 Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
11 Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
12 Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
13 І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
14 Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
15 Лоза й огроза - вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.