10 Не прискаржуй злобно раба перед його паном, щоб той не прокляв тебе, й ти не провинився.
11 Є такі, що проклинають і рідного батька; є, що не благословляють і рідної неньки.
12 Є такі, що в себе в очах чистими здаються, хоч вони не вмиті з поганї своєї.
13 Є такі, що в гору глядять очима, геть то піднімають повіки свої.
14 Є такі, що в них зуби, як мечі, а челюстї - ножі, щоб убогих пожирати і злиденних їсти.
15 Ненаситність дві дочки має: "давай, давай!" А навіть - три ненаситні, ба й четверта не скаже: годї!
16 Преисподня та й утроба неплодна: пісковина, що води несита, земля, що поливаннєм, та огонь, що не скаже: годї!