16 Преисподня та й утроба неплодна: пісковина, що води несита, земля, що поливаннєм, та огонь, що не скаже: годї!
17 Око, що поругає батька й не знає покори перед матїррю, нехай виклюють ворони на ріцї й вижруть орлята.
18 Троє річей дивовижних на сьвітї про мене, ба чотирох я не розумію;
19 Шлях в орла під небесами; дорога гадини на скелї; дорога корабля на морі, й дороги мужчини до дївчини.
20 Та й у перелюбницї стежка такова ж: вдовольнилась, обтерла рот собі, та й каже: Я ж нїчого поганого не зробила!
21 Під трома земля трясеться, ба чотирьох здержати не може:
22 Раба, що зацарює; безглуздого, як пожитку має доволї,