9 Щоб я, не голоден, не відрікся тебе, кажучи: Хто менї Господь? а в злиднях не став красти, а відтак не призивав імя Бога мого марно.
10 Не прискаржуй злобно раба перед його паном, щоб той не прокляв тебе, й ти не провинився.
11 Є такі, що проклинають і рідного батька; є, що не благословляють і рідної неньки.
12 Є такі, що в себе в очах чистими здаються, хоч вони не вмиті з поганї своєї.
13 Є такі, що в гору глядять очима, геть то піднімають повіки свої.
14 Є такі, що в них зуби, як мечі, а челюстї - ножі, щоб убогих пожирати і злиденних їсти.
15 Ненаситність дві дочки має: "давай, давай!" А навіть - три ненаситні, ба й четверта не скаже: годї!