17 Почивальню мою запашила я миррою, алоєм та цинамоном;
18 Ходи ж, будем до самого ранку впиватись пестощами, насолоджуватись любовю;
19 Мужа бо дома нема, - вибравсь у далеку дорогу;
20 Сакву грошей забрав він із собою, вернеться, як місяць у повнї засьвітить.
21 Так і приманила його ласкавим щебетаннєм, взяла гору над ним солодкими словами.
22 Як стій, пійшов він за нею, як ійде віл під обух, наче пес на ланцюг, наче олень під вистріл,
23 Покіль стріла не пробє печінок йому наскрізь; так бідна пташка летить на сїло, й не знає, що воно їй на погибель.