1 Першу книжку написав я до тебе, Теофіле, про все, що Ісус чинив і чого навчав від початку.
2 До того дня, котрого Він піднявся, і дав Святим Духом повеління Апостолам, яких Він вибрав,
3 Котрим і явив Себе живим по стражданні Своєму з багатьма певними доказами, упродовж сорока днів з‘являвся їм, повідуючи їм про Царство Боже.
4 І, зібравши їх, Він звелів їм: Не залишайте Єрусалиму, але наджидайте обіцяного від Батька, про що ви чули від Мене;
5 Бо Іван хрестив водою, а ви за кілька днів по цьому будете хрещені Духом Святим.
6 А тому вони зійшлися і запитували в Нього, кажучи: Чи не цього часу, Господе, Ти відновлюєш царство Ізраїлеві?
7 Але Він сказав їм: Не ваша справа знати час і пору, котрі Батько визначив Своєю владою;
8 Але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий, і будете Мені свідками в Єрусалимі, і по всій Юдеї та Самарії і навіть до краю землі.
9 Сказавши це, Він піднявся вгору на їхніх очах, і хмарина взяла Його з-перед їхніх очей.
10 І коли вони дивилися в небо, під час піднесення Його, раптом два мужі постали їм у білій одежі.
11 І сказали: Мужі галілейські! Чого стоїте ви і дивитеся в небо? Цей Ісус, що піднявся од вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли підносився в небо.
12 Тоді вони повернулися до Єрусалиму з гори, що зветься Оливною, яка поблизу Єрусалиму, на відстані суботньої ходи.
13 І, прийшовши, зайшли до світлиці, де й були: Петро і Яків, Іван і Андрій, Пилип і Хома, Варфоломій і Матвій, Яків Алфеїв і Симон Зилот, і Юда, брат Якова;
14 Усі вони однодушно були в молитві і в благанні, з деякими жінками і Марією, Матір‘ю Ісуса, і з братами Його.
15 І за тих днів Петро якось підвівся з-посеред учнів і сказав: –
16 А було зібрання близько ста двадцяти чоловіків: Мужі-браття! Належало звершитися тому, що у Писанні провістив Дух Святий Давидовими устами про Юду, який очолив тих, що схопили Ісуса;
17 Він був прилучений до нас і дістав жереба служіння цього;
18 Але придбав землю неправедним коштом, і коли упав сторчма, тріснуло його черево, і вивалилися всі нутрощі його;
19 І це стало відомо городянам Єрусалиму, через те й батьківською мовою названа та місцина Акелдама , себто Поле Крови.
20 А в книзі Псалмів написано: Нехай же подвір‘я його стане пусткою і нехай не буде в ньому пожильця; і – ще: А служіння його нехай прийме інший.
21 Отже, треба, щоб один із тих, котрі були з нами у всі часи, коли був з нами і спілкувався з нами Господь Ісус,
22 Починаючи від хрещення Іванового до того дня, котрого Він піднявся від нас, був разом із нами свідком воскресіння Його,
23 І поставили двох: Йосипа, що Варсавою звався, і що був названий Юстом, і Матвія.
24 І помолилися, і сказали: Ти, Господе, серцезнавець усіх, покажи з оцих двох одного, котрого Ти вибрав
25 Прийняти жереба цього служіння і апостольства, від котрого відпав Юда, щоби піти на своє місце.
26 І кинули за них жереба, і випав жереб Матвієві, і його долучили до одинадцяти Апостолів.