17 Але він подав знак рукою, щоб вони мовчали, повідав їм, як Господь вивів його з в‘язниці, і сказав: Повідомте про це Якові і братам. Потім вийшов і попростував у належне місце.
18 Як настав день, то поміж вояками зчинилася велика тривога у зв‘язку з тим, що сталося з Петром;
19 А Ірод шукав його, і, коли не знайшов, засудив сторожів і наказав стратити їх; а відтак подався з Юдеї в Кесарію і там залишився.
20 Ірод був роздратований тирянами і сидонянами; а вони, дійшовши згоди, прийшли до нього і, схиливши на свій бік Власта, царського постельника, просили миру, тому що їхня провінція мала поживу від володінь царських.
21 А належного дня Ірод одягнувся в царські шати, сів на підвищенні і промовляв до них,
22 А народ вигукував: Це голос Божий, а не людини.
23 Аж раптом Ангел Господній уразив його за те, що він не прославив Бога; і він, потрублений червою, помер.