42 Під час виходу їх із юдейської синагоги, погани просили їх говорити про те саме ще й наступної суботи;
43 А коли зібрання розійшлося, то чимало юдеїв, а також із прозелітів, котрі шанували Бога, навернені з поганів, пішли слідом за Павлом і Варнавою, котрі бесідували з ними і переконували їх перебувати у благодаті Божій.
44 Наступної суботи майже все місто зібралося слухати Слово Боже;
45 Але юдеї, забачивши народ, виповнилися заздрістю і почали заперечувати і лихословити те, про що оповідав Павло.
46 Тоді Павло і Варнава з ревністю сказали: Для вас першим належало проповідувати Слово Боже; та оскільки ви відкидаєте його і самі себе чините недостойними вічного життя, то ось, ми звертаємося до поганів;
47 Бо так заповідав нам Господь: Я настановив Тебе світлом для поганів, щоб Ти був спасінням аж до краю землі.
48 А погани, зачувши подібне, раділи і прославляли слово Господнє, і увірували всі, котрі були вибрані для вічного життя.