11 А народ, коли побачив, що вчинив Павло, підніс свій голос, кажучи по-лікаонськи: Боги в людській подобі зійшли до нас.
12 І називали Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, тому що він був старшим у слові.
13 А жрець ідола Зевса, що стояв перед їхнім містом, привів до брами волів, а також приніс вінки, бо хотів разом з народом звершити жертвоприношення,
14 Але Апостоли Варнава і Павло почули про це і роздерли свою одежу і, кинувшися поміж народ, голосно казали:
15 Мужі! Що це ви вчиняєте? І ми – схожі на вас люди, і благовістимо вам, щоб ви навернулися від цих облудних до Бога Живого, Котрий утворив небо і землю, і море, і все, що в них.
16 Котрий за минулих поколінь дозволив усім народам ходити своїми шляхами,
17 Хоча й не переставав свідчити про Себе благодіяннями, подаючи нам із неба дощі і часи врожайні, і виповнюючи поживою і втіхою серця наші.