7 І там благовістили.
8 У Лістрі один муж, що не володів ногами, сидів – кульгавий ще з лона матері своєї, – і ніколи не ходив.
9 Він слухав Павла, який говорив, і котрий глянув на нього і побачив, що він має віру для того, аби уздоровитися,
10 Сказав дужим голосом: Тобі кажу в ім‘я Господа Ісуса Христа: підведися і стань на ноги твої твердо. І він тієї ж миті скочив на ноги і почав ходити.
11 А народ, коли побачив, що вчинив Павло, підніс свій голос, кажучи по-лікаонськи: Боги в людській подобі зійшли до нас.
12 І називали Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, тому що він був старшим у слові.
13 А жрець ідола Зевса, що стояв перед їхнім містом, привів до брами волів, а також приніс вінки, бо хотів разом з народом звершити жертвоприношення,