22 Народ також повстав супроти них; а воєводи, зірвавши з них одежу, наказали бити їх палицями.
23 І, завдавши їм багато ударів, кинули до в‘язниці, і наказали сторожеві пильно стерегти їх;
24 Одержавши такого наказа, він замкнув їх у внутрішній в‘язниці і ноги їхні забив у колоду.
25 Близько півночі Павло і Сила молилися і співали Богові; а в‘язні слухали їх.
26 Аж раптом стався великий землетрус, так що захиталися підвалини в‘язниці; відразу відчинилися всі двері, і в усіх послабшали пута.
27 А тюремний наглядач прокинувся і, побачивши, що двері в‘язниці відчинені, витягнув меча і хотів умертвити себе, гадаючи, що в‘язні повтікали.
28 Але Павло повідав дужим голосом, кажучи: Не завдай собі жодного лиха, бо ми всі тут.