24 Одержавши такого наказа, він замкнув їх у внутрішній в‘язниці і ноги їхні забив у колоду.
25 Близько півночі Павло і Сила молилися і співали Богові; а в‘язні слухали їх.
26 Аж раптом стався великий землетрус, так що захиталися підвалини в‘язниці; відразу відчинилися всі двері, і в усіх послабшали пута.
27 А тюремний наглядач прокинувся і, побачивши, що двері в‘язниці відчинені, витягнув меча і хотів умертвити себе, гадаючи, що в‘язні повтікали.
28 Але Павло повідав дужим голосом, кажучи: Не завдай собі жодного лиха, бо ми всі тут.
29 Він зажадав світла, забіг до в‘язниці і з трепетом припав до Павла і Сили.
30 І, вивівши їх геть, сказав: Володарі мої! Що мені вчинити, аби врятуватися?