28 Але Павло повідав дужим голосом, кажучи: Не завдай собі жодного лиха, бо ми всі тут.
29 Він зажадав світла, забіг до в‘язниці і з трепетом припав до Павла і Сили.
30 І, вивівши їх геть, сказав: Володарі мої! Що мені вчинити, аби врятуватися?
31 А вони сказали: Віруй у Господа Ісуса Христа і врятуєшся ти і дім твій.
32 І проповідували слово Господнє йому і всім, що були в домі його.
33 І, взявши їх тієї ж години вночі, він обмив їхні рани, і негайно хрестився сам і всі домашні його;
34 А тоді привів їх у дім свій, запропонував накрити стіл і вельми радів з усім домом своїм, що увірував у Бога.