33 І, взявши їх тієї ж години вночі, він обмив їхні рани, і негайно хрестився сам і всі домашні його;
34 А тоді привів їх у дім свій, запропонував накрити стіл і вельми радів з усім домом своїм, що увірував у Бога.
35 А коли настав день, воєводи послали міських служників сказати: Звільни тих людей.
36 Тюремний наглядач повідомив про це Павлові: Воєводи прислали звільнити вас; отож, виходьте зараз і йдіть з миром.
37 Але Павло сказав до них: Нас, римських громадян, без суду прилюдно били і кинули до в‘язниці, а тепер потайки звільняють? Ні, нехай прийдуть і самі виведуть нас.
38 Міські служники переказали ці слова воєводам, і ті злякалися, почувши, що це римські громадяни,
39 І, прийшовши, вибачилися перед ними, а коли вивели, то попросили залишити місто.