25 Бо Давид казав про Нього: Бачив я перед собою Господа завжди, бо Він праворуч від мене, щоб я не захитався;
26 Від цього зраділо серце моє і звеселився язик мій; навіть плоть моя спочине в надії,
27 Бо Ти не залишиш душі моєї в пеклі і не даси святому Твоєму побачити тління.
28 Ти дав мені пізнати шлях життя; Ти виповниш мене радістю перед обличчям Твоїм.
29 Мужі-браття! Нехай же буде дозволено мені сміливо сказати вам про патріарха Давида, що він помер і похований, і гріб його у нас донині;
30 Та будучи пророком і відаючи, що Бог із присягою обіцяв йому від плоду рамен його утворити Христа у плоті і всадовити на престолі Його;
31 Він передніше сказав про воскресіння Христа, що не залишена душа Його в пеклі і плоть Його не бачила тліну.