2 А коли його покликали, то Тертулл почав звинувачувати його, кажучи:
3 Завжди і скрізь з усілякою вдячністю ми визнаємо, що тобі, вельмишановний Феліксе, зобов‘язані ми великим миром, і твоєю турботою позначений добробут цього народу,
4 Але, щоб тебе довго не обтяжувати, прошу тебе вислухати нас стисло, з властивою для тебе прихильністю:
5 Ми переконалися, що чоловік оцей – то виразка суспільства, підбурювач заколоту поміж юдеями, що живуть на всій землі, і є представником назорейської єресі,
6 Котрий наважився навіть храм опоганити, і ми схопили його і хотіли судити його за нашим законом;
7 Однак тис'яцький Лісій прийшов і з великим насильством забрав його з рук наших і послав до тебе,
8 Наказавши й нам, обвинувачам його, з‘явитися до тебе; ти можеш сам дослідити й довідатися від нього про все це, за що ми звинувачуємо його.