15 Корабель схопило так, що він не міг чинити опору вітрові, і ми полинули, віддавшися хвилям.
16 І добігли до одного острова, названого Клавдою, аж так, що заледве могли утримати човна;
17 Ми підняли його і почали використовувати допоміжні засоби і обв‘язали корабель; тому що боялися, аби не сісти на мілину, опустили вітрила, і в такий спосіб носилися по хвилях.
18 Другого дня, з причини великої бурі, почали викидати вантажі,
19 А третього ми своїми руками повикидали з корабля речі.
20 Та оскільки багато днів не було видно ні сонця, ні зірок, і велика буря тривала, то врешті-решт щезла будь-яка надія про наше спасіння.
21 І через те, що довго не їли, то Павло, ставши поміж ними, сказав: Мужі! Варто було послухати мене і не відходити од Кріту, чим уникнули б цих утруднень і шкоди;