33 Перед настанням дня, Павло умовляв усіх спожити їжу, кажучи: Сьогодні чотирнадцятий день, як ви в очікуванні, залишаєтеся без їжі, не споживаючи анічого;
34 А тому прошу вас спожити їжу: це прислужиться вам для збереження життя; бо ні в кого з вас не пропаде й волосина з голови.
35 Сказав це, взяв хліб, подякував Богові перед усіма і, розламавши, почав їсти.
36 Тоді всі підбадьорилися і також спожили їжу;
37 А було всіх нас на кораблі двісті сімдесят шість душ.
38 А коли наситилися їжею, почали злегшувати корабля, викидаючи пшеницю в море.
39 Коли ж настав день, землі не впізнали, а угледіли якусь затоку, що мала пологий берег, до котрого й вирішили, якщо можна, пристати з кораблем.