34 А тому прошу вас спожити їжу: це прислужиться вам для збереження життя; бо ні в кого з вас не пропаде й волосина з голови.
35 Сказав це, взяв хліб, подякував Богові перед усіма і, розламавши, почав їсти.
36 Тоді всі підбадьорилися і також спожили їжу;
37 А було всіх нас на кораблі двісті сімдесят шість душ.
38 А коли наситилися їжею, почали злегшувати корабля, викидаючи пшеницю в море.
39 Коли ж настав день, землі не впізнали, а угледіли якусь затоку, що мала пологий берег, до котрого й вирішили, якщо можна, пристати з кораблем.
40 І, піднявши якорі, пішли морем з уже розв‘язаними стернами, і піднявши вітрило за вітром, пливли до берега.