9 Та оскільки минуло досить часу, і плавання було вже небезпечне, тому що й піст уже проминув, то Павло радив,
10 Кажучи їм: Мужі! Я бачу, що плавання буде з труднощами і з великою шкодою не тільки для вантажу чи корабля, але також для нашого життя.
11 Але сотник більше довіряв стерновому і капітанові корабля, аніж словам Павла.
12 А оскільки пристань була не придатна для мешкання взимку, то більшість радила відпливти звідти, щоб, коли можливо, дійти до Фініки, і перезимувати в пристані крітській, неприступній південно-західному і північно-західному вітрам.
13 А коли вітер південний здійнявся, то вони, гадаючи, що вже дістали бажане, вирушили і попливли поблизу Кріту.
14 Але незабаром здійнявся навпроти нього буряний вітер, названий евроклідон.
15 Корабель схопило так, що він не міг чинити опору вітрові, і ми полинули, віддавшися хвилям.