23 Коли їх відпустили, вони прийшли до своїх і переказали, що говорили їм першосвященики і старшини;
24 А вони вислухали і однодушно піднесли голос до Бога і сказали: Владико Боже, що утворив небо і землю і море, і все, що в них!
25 Ти устами батька нашого Давида, служника Твого, сказав Духом Святим: Чого заметушилися погани, і народи задумали марне?
26 Повстали царі земні, і князі зібралися разом на Господа і на Христа Його.
27 Бо справді зібралися в місті цьому на Святого Сина Твого Ісуса, помазаного Тобою, Ірод і Понтій Пилат з поганами і народом ізраїльським,
28 Щоб учинити те, що визначила рука Твоя і порада Твоя.
29 І нині, Господе, поглянь на погрози їхні і дай служникам Твоїм з усією сміливістю говорити слово Твоє,